Передмова: я щасливо одружена, є син 6 років, але ревнощі іноді просто затьмарюють мені розум...

Сьогодні збираючись на роботу виявляю у шафі чорні симпотні бриджі, причому явно не мої ...

Думка перша: сама купила і забула (таке іноді трапляється), але розмір явно не мій ... навсяк випадок приміряла, натягнути змогла лише до колін, далі ніяк...

Думка друга: зовсім чоловік падла знахабнів: на кістки потягнуло, адже тільки вчора двічі довів що я єдина, неповторна, улюблена і т.д.

Думка третя: а дівка-то зовсім без мізків, ну я розумію труси там або ліфон на пам'ять залишити, але щоб без штанів від мужика іти, це треба конкретно з головою не дружити ...

Думка четверта: Уб'ю Гада!

Мій благовірний спить як те немовля, біди не чує, буджу його риком: ЦЕ ЩО? він нерозуміюче моргає і дивиться на мене як на ідіотку ...

Я знову: відповідай падла ЩО ЦЕ?

І тут він видає: це штани сина ...

Думка п'ята: може мені лікуватись пора?