The Daily  Telegraph опублікував деякі з 150 невдалих доменних імен, які зібрані у книзі  Енді Гельдмана "Slurls: Як вони назвали свої сайти?"

Корпорації, які що  потрапили до цієї книги при реєстрації доменів не звертали увагу на те, що  назви сайтів звучать двозначно. Такі доменні імена Гельдман називає slurl - від  slur URL ("компрометуюче посилання" або "заплямоване посилання").

Так, компанія Les  Bocages зареєструвала доменне ім'я lesbocages.com (лесбійські клітини),  британська фірма La Drape, що торгує покривалами, назвала свій домен  ladrape.co.uk (згвалтування хлопця), а колектив дизайнерів Speed of Art  здогадався зареєструвати сайт speedofart.com (можна прийняти за "speed of  fart" - швидкість пука).

Майже одночасно з  публікацією книги телерадіомовна корпорація BBC розкрила список доменів, якими  вона володіє. Серед них виявилися і сайти з такими назвами, як  bestmurders.co.uk (кращі вбивства) і desperaterussianhousewives.co.uk  (відчайдушні російські домогосподарки). Передбачається, що на 154 домени, якими  володіє BBC, було витрачено як мінімум кілька тисяч фунтів стерлінгів.

Ще в 2007  році власники домену .Eu оприлюднили найдовші доменні імена в своїй зоні (ліміт  такої адреси - 63 знака). Так, якийсь Джеральд Стефанс володіє сайтом "Дім  числа Пі" -  http://3.141592653589793238462643383279502884197169399375105820974944592.eu/.

Жителі Німеччини  володіють також адресами  thisisthelongesteuropeandomainnameallovertheworldandnowitismine.eu,  aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa.eu і  zzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzzz.eu.